1 листопада в Будинку Європи в Ризі відбулася багатостороння зустріч зацікавлених сторін. Сесія зібрала 12 представників різних секторів, включаючи урядові міністерства, бізнес-спільноту, науково-дослідні установи та неурядові організації.
професор Інна Василівна Штейнбука з Латвійського університету, Координатор проекту, відкрив дискусію презентацією проекту AI4Debunk. Вона підкреслила важливість регулярної координації та співпраці між усіма зацікавленими сторонами, які займаються боротьбою зі штучним інтелектом (ШІ) та дезінформацією. Вона підкреслила, що широке поширення результатів проекту буде мати вирішальне значення, оскільки мережі зацікавлених сторін відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб ці результати досягли необхідної аудиторії.
дезінформація, ШІ (AI) і регулювання
Центральною темою обговорення було визнання дезінформації як нової норми. ⁇ Учасники відзначили, що, особливо в країнах Балтії, поширеність, вплив і вплив дезінформації добре зрозумілі. Були висловлені занепокоєння щодо посилення іноземного втручання в європейську політику, особливо з боку Росії та Китаю, що створює значні проблеми для регіональної стабільності.
Що стосується ролі ШІ, учасники загалом погодилися з тим, що лише ШІ не може повністю вирішити складнощі дезінформації. Потрібен більш комплексний і системний підхід, з інструментами ШІ, адаптованими до вимог конкретних цільових груп. Наприклад, засоби масової інформації та платформи соціальних мереж можуть використовувати штучний інтелект для підтримки перевірки фактів та відстеження дезінформації. Учасники наголосили на важливості визначення чітких потреб цих груп перед розробкою інструментів штучного інтелекту.
У розмові також торкнулися регуляторних механізмів. Хоча учасники високо оцінили прийняття Закону ЄС про штучний інтелект, вони підняли питання щодо його впровадження та практичних результатів. Була широка підтримка створення прозорого каталогу медіаструктур, де детально описувалися права власності, бенефіціари та джерела фінансування, що допомогло б відстежити дезінформацію.
Інструменти штучного інтелекту для боротьби з дезінформацією: виклики та можливості
Довіра до технологій стала ключовим питанням. Дані опитування свідчать про зниження довіри громадськості до передових технологічних інструментів. Цей скептицизм щодо здатності AI виявляти та стримувати дезінформацію ставить під сумнів ефективність та прийняття інструментів, які будуть розроблені в кінці проекту AI4Debunk.
Також були обговорені виклики у впровадженні інструментів на основі штучного інтелекту для боротьби з дезінформацією. Значним занепокоєнням було постійне технічне обслуговування, модернізація та навчання, необхідні для цих інструментів у післяпроектний період. Учасники наголосили на важливості підходу «людина в циклі», який стосується необхідності прийняття етичних рішень, медіаграмотності, адаптивної системи освіти та ініціатив з навчання протягом усього життя.
Роль неурядових організацій у протидії дезінформації розглядалася з різних точок зору. Латвія має потужну мережу неурядових організацій, зосереджених на питаннях ІКТ, які можуть сприяти поширенню результатів проекту AI4Debunk. У співпраці з командою проекту громадські організації могли розробити індивідуальні інформаційні пакети для різних аудиторій. Крім того, НУО можуть запропонувати цінну інформацію про конкретні потреби різних цільових груп щодо рішень ШІ.
Загалом, ця багатостороння зустріч заінтересованих сторін виявилася дуже конструктивною. Він послужив основою для постійної співпраці та потенційних майбутніх партнерських відносин, щоб ефективно розповсюджувати Результати проекту AI4Debunk.
